Америка Кошмо Штаттары: нускалардын айырмасы

м
Жок кылынган мазмун Кошулган мазмун
карта
Белгилер: мобилдик түзмөктөн түзөтүү мобилдик көрүнүш режиминде түзөтүү
711-сап:
|}
 
== Конституция жана саясат ==
==Мамлекеттик түзүлүшү==
АКШ - федерациялык мамлекет. АКШнын Конституциясы 1787-ж. 17-сентябрда кабыл алынып, 1789-ж. 4-мартта күчүнө кирген. Башкаруу формасы - президенттик республика. Мамлекет жана өкмөт башчысы - президент; ал ошондой эле куралдуу күчтөрдүн да башкы командачысы. Президент жана вице-президент эки баскычтуу шайлоо менен 4 жылга шайланат. Мыйзам чыгаруу бийлигинин жогорку органы - Конгресс, ал 2 палатадан – өкүлдөр (435 депутат 2 жылга шайланат) жана сенаттар палаталарынан (ар бир штаттан 2ден сенатор 6 жылга шайланат) турат. Сенаттын курамынын үчтөн бир бөлүгү ар 2 жылда жаңыртылат. Өкүлдөр палатасынын укугу сенаттан кененирээк. Ар бир штат өз конституциясына, мыйзам чыгаруу (легислатура) жана аткаруу органдарына ээ. Штаттарды башкаруу губернаторлор тарабынан ишке ашырылат. АКШда негизинен эки партиялуу система орун алган: Демократиялык (1828) жана Республикалык (1854) партиялар. Мындан сырткары Коммунисттик ж. б. саясий партиялар да бар.
 
 
=== мамлекеттер ===
<div style="width:70%;>
{{Харитаи ИМА бо ишораҳо}}
</div>
;Иёлатҳои ИМА:
{| border=3
|-
|
Иёлатҳо
 
|
Масоҳат, ҳаз. км² (1996)
 
| colspan="2" |
Шумора, млн наф. (1996)
 
|
Тобеъияти маъмурӣ
 
|-
|
[[Айдаҳо]] (Idaho)
 
|
216
 
| colspan="2" |
1,2
 
|
[[Бойсе]] (Boise)
 
|-
|
[[Айова]] (Iowa)
 
|
146
 
| colspan="2" |
2,9
 
|
[[Де-Мойн]] (Des Moines)
 
|-
|
[[Алабама]] (Alabama)
 
|
133,9
 
| colspan="2" |
4,3
 
|
[[Монтгомери]] (Montgomery)
 
|-
|
[[Аляска]] (Alaska)
 
|
1523
 
| colspan="2" |
0,6
 
|
[[Ҷуно]] (Juneau)
 
|-
|
[[Аризона]] (Arizona)
 
|
295
 
| colspan="2" |
4,4
 
|
[[Финикс]] (Phoenix)
 
|-
|
[[Арканзас]] (Arkansas)
 
|
138
 
| colspan="2" |
2,5
 
|
[[Литл-Рок]] (Little Rock)
 
|-
|
[[Вирҷинияи Ғарбӣ]] (West Virginia)
 
|
62,6
 
| colspan="2" |
1,8
 
|
[[Чарлстон]] (Charleston)
 
|-
|
[[Вайоминг]] (Wyoming)
 
|
253,4
 
| colspan="2" |
0,5
 
|
[[Шайенн]] (Cheyenne)
 
|-
|
[[Вашингтон (иёлат)]] (Washington)
 
|
176,5
 
| colspan="2" |
5,5
 
|
[[Олимпия]] (Olympia)
 
|-
|
[[Вермонт]] (Vermont)
 
|
24,9
 
| colspan="2" |
0,6
 
|
[[ Монтпилйер]] (Montpelier)
 
|-
|
[[Вирҷиния]] (Virginia)
 
|
105,2
 
| colspan="2" |
6,7
 
|
[[Ричмонд]] (Richmond)
 
|-
|
[[Висконсин]] (Wisconsin)
 
|
169,6
 
| colspan="2" |
5,2
 
|
[[Мадисон]] (Madison)
 
|-
|
[[Гавайӣ]] (Hawaii)
 
|
16,7
 
| colspan="2" |
1,2
 
|
[[Гонолулу]] (Honolulu)
 
|-
|
[[Ҷорҷия]] (Georgia)
 
|
152,6
 
| colspan="2" |
7,4
 
|
[[Атланта]] (Atlanta)
 
|-
|
[[Делавэр]] (Delaware)
 
|
5,3
 
| colspan="2" |
0,7
 
|
[[Довер]] (Dover)
 
|-
|
[[Иллинойс]] (Illinois)
 
|
150
 
| colspan="2" |
11,9
 
|
[[Спрингфилд]] (Springfield)
 
|-
|
[[Индиана]] (Indiana)
 
|
94
 
| colspan="2" |
5,8
 
|
[[Индианаполис]] (Indianapolis)
 
|-
|
[[Калифорния]] (California)
 
|
411
 
| colspan="2" |
31,9
 
|
[[Сакраменто]] (Sacramento)
 
|-
|
[[Канзас]] (Kansas)
 
|
213,1
 
| colspan="2" |
2,56
 
|
[[Топика]] (Topeka)
 
|-
|
[[Кентуккӣ]] (Kentucky)
 
|
104,6
 
| colspan="2" |
3,9
 
|
[[Франкфорт]] (Frankfort)
 
|-
|
[[Колорадо]] (Colorado)
 
|
270
 
| colspan="2" |
3,8
 
|
[[Денвер]] (Denver)
 
|-
|
[[Коннектикут]] (Connecticut)
 
|
12,9
 
| colspan="2" |
3,3
 
|
[[Хартфорд]] (Hartford)
 
|-
|
[[Луизиана]] (Louisiana)
 
|
125,6
 
| colspan="2" |
4,4
 
|
[[Батон-Руж]] (Baton Rouge)
 
|-
|
[[Массачусетс]] (Massachusetts)
 
|
21,4
 
| colspan="2" |
6,1
 
|
[[Бостон]] (Boston)
 
|-
|
[[Миннесота]] (Minnesota)
 
|
225,2
 
| colspan="2" |
4,7
 
|
[[Сент-Пол]] (St. Paul)
 
|-
|
[[Миссисипӣ]] (Mississippi)
 
|
123,5
 
| colspan="2" |
2,7
 
|
[[Ҷэксон]] (Jackson)
 
|-
|
[[Миссурӣ]] (Missouri)
 
|
180,5
 
| colspan="2" |
5,4
 
|
[[Ҷефферсон-Сити]] (Jefferson Sity)
 
|-
|
[[Мичиган]] (Michigan)
 
|
250,5
 
| colspan="2" |
9,6
 
|
[[Лансинг]] (Lansing)
 
|-
|
[[Монтана]] (Montana)
 
|
380,8
 
| colspan="2" |
0,9
 
|
[[Хелина]] (Helena)
 
|-
|
[[Мэн]] (Maine)
 
|
85,8
 
| colspan="2" |
1,2
 
|
[[Огаста]] (Augusta)
 
|-
|
[[Мэриленд]] (Maryland)
 
| colspan="2" |
27,1
 
|
5,07
 
|
[[Аннаполис]] (Annapolis)
 
|-
|
[[Небраска]] (Nebraska)
 
| colspan="2" |
200,3
 
|
1,7
 
|
[[Линколн]] (Lincoln)
 
|-
|
[[Невада]] (Newada)
 
| colspan="2" |
286,4
 
|
1,6
 
|
[[Карсон-Сити]] (Carson City)
 
|-
|
[[Ню-Ҷерсӣ ]] (New Jersey)
 
| colspan="2" |
20,2
 
|
8
 
|
[[Трентон]] (Trenton)
 
|-
|
[[Ню-Йорк (иёлат)]] (New York)
 
| colspan="2" |
137,3
 
|
18,2
 
|
[[Олбани]] (Albany)
 
|-
|
[[Ню-Мексико]] (New Mexico)
 
| colspan="2" |
315
 
|
1,7
 
|
[[Санта-Фе]] (Santa Fe)
 
|-
|
[[Ню-Ҳэмпшир]] (New Hampshire)
 
| colspan="2" |
24
 
|
1,2
 
|
[[Конкорд]] (Concord)
 
|-
|
[[Оҳайо]] (Ohio)
 
| colspan="2" |
116,1
 
|
11,2
 
|
[[Колумбус]] (Columbus)
 
|-
|
[[Оклаҳома]] (Oklahoma)
 
| colspan="2" |
181,1
 
|
3,3
 
|
[[Оклаҳома-Сити]] (Oklahoma City)
 
|-
|
[[Орегон]] (Oregon)
 
| colspan="2" |
251,2
 
|
3,2
 
|
[[Сейлем]] (Salem)
 
|-
|
[[Пенсилвания]] (Pennsylvania)
 
| colspan="2" |
118,5
 
|
12,1 (1994)
 
|
[[Харрисберг]] (Harrisburg)
 
|-
|
[[Род-Айленд]] (Rhode Island)
 
| colspan="2" |
3,2
 
|
1,0
 
|
[[Провиденс]] (Providence)
 
|-
|
[[Дакотаи Шимолӣ]] (North Dakota)
 
| colspan="2" |
183
 
|
0,7
 
|
[[Бисмарк]] (Bismarck)
 
|-
|
[[Каролинаи Шимолӣ]] (North Carolina)
 
| colspan="2" |
136,4
 
|
7,3
 
|
[[Роли]] (Raleigh)
 
|-
|
[[Теннессӣ]] (Tennessee)
 
| colspan="2" |
109,2
 
|
5,3
 
|
[[Нашвилл]] (Nashville)
 
|-
|
[[Техас]] (Texas)
 
| colspan="2" |
691,2
 
|
19
 
|
[[Остин]] (Austin)
 
|-
|
[[Дакотаи Ҷанубӣ]] (South Dakota)
 
| colspan="2" |
199,7
 
|
0,7
 
(1994)
 
|
[[Пирр]] (Pierre)
 
|-
|
[[Каролинаи Ҷанубӣ]] (South Carolina)
 
| colspan="2" |
80,6
 
|
3,7
 
|
[[Колумбия]] (Columbia)
 
|-
|
[[Флорида]] (Florida)
 
| colspan="2" |
152
 
|
14,4
 
|
[[Таллахасси]] (Tallahassee)
 
|-
|
[[Юта]] (Utah)
 
| colspan="2" |
219,9
 
|
2
 
|
[[Солт-Лейк-Сити]] (Salt Lake City)
 
|-
|
[[Ҳавзаи Колумбия]] (Columbia)
 
| colspan="2" |
0,2
 
|
0,5
 
|
[[Вашингтон (иёлат)]] (Washington)
 
|}
 
==Табияты==
АКШнын аймагынын <sup>1</sup>/<sub>2</sub>ин (дээрлик батыш бөлүгүн) Түндүк Америка Кордильерасынын бийик кырка жана бөксө тоолору, платолор ээлейт. Кордильеранын чыгыш чет жакасын бийиктиги 4000 мден ашкан Аскалуу тоолору, батышын Тынч океанды бойлой жайгашкан Жээк кырка тоолору түзөт. АКШнын эң бийик жери (6193 м) - Мак-Кинли чокусу Аляска кыркатоосунда. Чыгышын Аппалачи тоолору (бийиктиги 2037 м) ээлейт. Кордильера менен Аппалачинин аралыгында жазы - Борбордук түздүктөр (бийиктиги 500 мге чейин), Улуу түздүктөр (бийиктиги 1600 мге чейин), түштүктө Жээк түздүктөрү Мексика бою ойдуңу, Атлантика бою ойдуңу (Флорида жарым аралы кошо) орун алган. АКШнын аймагынын, ошондой эле жалпы материктин эң чуңкур жери - Чоң Бассейндеги (Мохаве чөлүндөгү) Ажал өрөөнү, ал деңиз деңгээли - 86 м төмөн жайгашкан. АКШ табигый ресурстарга бай: көмүр, жез (өндүрүшү боюнча дүйнөдө 2-орунда), темир, сымап, күмүш, алтын, никель, цинк (дүйнөдө алдыңкылардын бири), вольфрам, уран, фосфат, нефть жана табигый газ (казып алынуусу боюнча дүйнөдө 2-орунда), жыгач даярдоо.
30

түзөтүү